Київська ТПО №4 УТОС

Міжнародний день білої тростини – щорічний день обізнаності, що відзначається 15-го жовтня, аби звернути увагу на ситуацію з дотриманням прав незрячих людей.

285 мільйонів людей у всьому світі мають порушення зору: 39 мільйонів – незрячі, 246 млн мають значну ступінь зниження зору. 90% незрячих людей живуть в країнах з низьким рівнем доходу. В Україні точної офіційної статистики щодо кількості людей з порушеннями зору нема, за неофіційними даними – це приблизно 100 тисяч людей.

Для переважної більшості незрячих людей біла тростина є основним засобом, що забезпечує їм безпеку, можливість орієнтуватися та самостійно пересуватися в просторі, жити незалежним, активним і повноцінним життям. Як засіб визначення шляху палиця відома вже здавна. Та історія білої тростини як символу сліпоти бере свій початок лише з 1921 року.

Отож у Великій Британії, в місті Бристолі, жив молодий професійний фотограф на ім’я Джеймс Біггс, який забезпечував знімками три місцевих журнали. Однак через нещасний випадок він втратив зір. Джеймс був у відчаї. Але на своє щастя одного разу він зустрів осліплого солдата, який повернув йому віру в себе і допоміг розпочати нове життя. Одна з порад, яку дав Біггсу колишній воїн, була такою: «Розвивай свою самостійність. Якомога частіше виходь з дому сам. Чим більше виходитимеш із супроводжуючим, тим більше зіпсуєш нервів, коли доведеться йти самому». Джеймс прислухався до поради товариша по долі. Він почав самостійно виходити з дому зі своєю звичною тростинкою для прогулянок, але помітив: вона не гарантує йому цілковитої безпеки. Часом він і сам стає джерелом небезпеки для інших перехожих. Виявилося, що його палиця не завжди привертає до себе увагу і не помітна всім, особливо за похмурої англійської погоди. Тоді Джеймсові спало на думку пофарбувати тростину в білий колір, аби вона одразу привертала увагу оточуючих. Задум виявився вельми вдалим. Тоді Біггс порадив іншим незрячим зробити те ж саме.

Але незрячі Великої Британії мусили чекати ще 10 років, поки Ротаріанський клуб (поширена в країнах Заходу благодійницька організація) з місцевості Уестхем не подарував незрячим білі палички для вжитку при самостійному орієнтуванні. Завдяки пресі справа ця набула великого розголосу по всій країні. Радіо Бі-Бі-Сі виступило з пропозицією, аби всі незрячі були забезпечені подібними тростинками. З 1932 року Королівський національний інститут для сліпих, що започаткував свою діяльність ще 1868 року, розпочав офіційно впроваджувати білу тростинку серед незрячих.

У Франції, батьківщині Валентина Гаюї, засновника першої школи для сліпих, і Луї Брайля, винахідника рельєфно-крапкового шрифту, початок історії білої палички датується 1930 роком. Її хрещеною матір’ю була аристократка Гвіллі д’Ербемон, яка багато часу і власних коштів витрачала на допомогу сліпим. Маючи численні контакти з незрячими, вона помітила, що ті далеко не завжди сприймаються перехожими як незрячі, тому мають серйозні клопоти з самостійним пересуванням містом, а інколи й потребують сторонньої допомоги. І їй спало на думку, щоб незрячі користувалися білими паличками на кшталт жезлів, якими послуговуються поліцейські. Префект паризької поліції підтримав цю пропозицію. Пані д’Ербемон звернулася до однієї з найбільших газет, і з її допомогою вдалося розгорнути рух за впровадження білої палички у всій Франції. 7 лютого 1931 року на спеціальних урочистостях за участі воєнного міністра та міністрів освіти й охорони здоров’я вона вручила білі палички першому Президентові осліплих французьких ветеранів першої світової війни і представникові цивільних незрячих.

У Сполучених Штатах завдяки зусиллям деяких видатних діячів Національної федерації сліпих в 50-х, 60-х роках розгортається широка кампанія з роз’яснення проблем людей з інвалідністю серед американського суспільства, її наслідком було прийняття Конгресом рішення проголосити 15 жовтня Днем безпечної білої тростинки. Вперше цей день відзначався з ініціативи президента Ліндона Джонсона в 1964 році. В подальшому він був визнаний Міжнародним днем білої тростини загальним зібранням Міжнародної федерації сліпих (попередниці Всесвітньої спілки сліпих) 1969 року в Коломбо. У всесвітньому масштабі день відзначався наступного року. В 1992 році Всесвітня спілка сліпих виступила з ініціативою відзначати 15 жовтня як День білої тростини Об’єднаних Націй, але позитивного рішення досі немає. На четвертому загальному зібранні Європейської спілки сліпих у Польщі була прийнята ухвала, аби кожна національна організація добивалася офіційного визнання та підтримки від свого уряду Міжнародного дня білої тростини.

Зараз Міжнародний день білої тростини відзначається в багатьох країнах світу. Спілки сліпих намагаються цього дня разом зі зрячими проводити відповідні акції, спрямовані на посилення інтеграції незрячих у суспільство. Вони прагнуть в першу чергу зацікавити засоби масової інформації, громадську думку, привернути увагу центральних та місцевих владних структур до своїх проблем. Особливо широко відзначається цей день в країнах Західної Європи. У деяких європейських державах проблеми людей з інвалідністю по зору порушуються перед громадськістю і в листопадові дні, пов’язані з початком масового навчання сліпих Валентином Гаюї. У Фінляндії це другий тиждень листопада, в Чехії – 15 листопада.

В Україні День білої тростини мало відомий, хоча незрячим ще треба багато чого зробити для зміни суспільної свідомості і створення позитивного образу сліпої людини, особливо у свідомості працедавців та чиновників з владних структур. Існує також чимало проблем і потреб, про які належить постійно нагадувати суспільству.

В Київській територіальній первинній організації №4 Українського товариства сліпих 6 вересня 2023 року відбулась музично-літературна година «Ми разом, незламна Україна». Перед членами організації виступили: Надія Бойко, Галина Назаріна, Марія Сидорчук та Надія Рогова.

В Київській територіальній первинній організації №4 Українського товариства сліпих до Дня Незалежності України провели музично-літературну годину «З Україною разом!».

До Дня Незалежності України членам організації роздали продуктові набори, надані УПЦ «Різдва Христового». Члени організації щиро вдячні УПЦ «Різдва Христового» за постійно надану допомогу у вигляді продуктових наборів. Особливо зараз коли особи з інвалідністю по зору, на жаль, залишаються без уваги з боку державної влади. Низький уклін тим, хто про нас турбується та дбайливо відноситься, розуміючи що сліпота – найтяжча вада здоров‘я людини!

В Київській ТПО №4 УТОС з нагоди 90-річчя УТОС 6 червня 2023 року відбувся святковий концерт в якому взяв участь Вокальний ансамбль «Зоряниця».

8 червня 2023 року у клубі Київського УВП №2 УТОС відбулись урочистості з нагоди 90-річчя Українського товариства сліпих.

В заході взяли участь Уповноважена Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю Леся Петрівська, Голова Постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики Марина Порошенко, Заступник голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Анатолій Невмержицький, голова Ради Київської міської профспілки працівників житлово-комунального господарства та сфери послуг Віктор Сурмак, голова Координаційної ради громадських організацій міста Києва Василь Назаренко та інші.

Також в заходах прийняли участь голова ЦП УТОС Владислав Більчич, заступник голови ЦП УТОС Михайло Новосецький, голова Київської міської організації УТОС Віктор Романюк, члени правління і ревізійної комісії Київської міської організації УТОС, активісти УТОС і інші запрошені.

Уповноважена Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю Леся Петрівська привітала присутніх з 90-ряччям УТОС і вручила подяки і почесні грамоти Київського міського голови Віталія Кличка активним членам Київської міської організації УТОС.

Подяку Київського міського голови Віталія Кличка отримала також голова Київської територіальної первинної організації №4 Українського товариства сліпих Олена Ясельська.

Заступник голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації  Анатолій Невмержицький виступив із вітальним словом і за дорученням голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Наталії Кондрашової вручив подяку Київській міській організації Українського товариства сліпих.

Голова Ради Київської міської профспілки працівників житлово-комунального господарства та сфери послуг Віктор Сурмак також піч час вітального слова вручив деяким активістам грамоти і матеріальну допомогу до них.

Голова Постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики Марина Порошенко також привітала присутніх з 90-ряччям УТОС і пообіцяла й надалі сприяти створенню безбар’єрного середовища у Києві.

Шановні друзі!

Сьогодні Українське товариство сліпих відзначає 90-річний ювілей.

Свій довгий історичний шлях Товариство розпочало з дня свого заснування – 4 червня 1933 року. Ця дата стала вирішальною в об’єднанні незрячих людей задля того, щоб, працюючи разом, будувати своє майбутнє, спільними зусиллями відстоювати свої права та інтереси на працю, на освіту, на культуру, розвивати свої творчі здібності і спортивний потенціал.

Крок за кроком, цеглина за цеглиною незрячі люди вибудовували розгалужену систему Товариства по всій Україні, починаючи з простих артілей і цехів, що розвинулись у високотехнологічні учбово-виробничі підприємства, які надавали сліпим людям роботу, що і є для кожної людини найголовнішим чинником життя. Створювали на місцях райтоси і міськтоси, які займалися соціальною, культурно-просвітницькою роботою серед незрячих, художньою самодіяльністю, організовували гуртки з вивчення шрифту Брайля. Естафету цих організацій підхопили обласні, територіально-первинні та виробничі організації УТОС. Завдяки праці і духовному розвитку на той час сформувався у суспільстві образ незрячого, як людини з високим почуттям власної гідності та господаря своєї долі.

Значний внесок у становлення і розвиток нашого Товариства зробили попередні його керівники: Абрам Мойсейович Едельман, якого було обрано першим Головою Центрального правління на першому з’їзді УТОС у 1938 році, Іван Олександрович Качур і Віктор Михайлович Акімушкін.

Плинув час. Зміцнювалась і розширювалась матеріально-технічна база підприємств УТОС, що дало змогу заснувати в Товаристві структурні підрозділи соціально-реабілітаційного та культурного спрямування: бібліотеки, клуби, спортивні секції, бази відпочинку, комп’ютерний центр, Реабілітаційний центр, редакцію періодичних видань, Будинок звукозапису і друку УТОС.

Разом з країною Українське товариство сліпих не раз переживало складні етапи історії: це і лихоліття Другої світової війни і післявоєнної відбудови, і техногенна Чорнобильська катастрофа, і економічний злам при переході країни від планової економіки до ринкової. Але, попри усі труднощі, Українське товариство сліпих вистояло і продовжило свою діяльність, згуртовуючи і підтримуючи свої членів. УТОС забезпечував незрячих роботою, надавав реабілітацію в усіх сферах життя.

В усі часи Українське товариство сліпих тісно співпрацювало з державою, знаходячи вирішення проблемних питань. На жаль, в останні роки, соціальна політика держави не сприяє діяльності нашої Всеукраїнської громадської організації і потребам людей з інвалідністю по зору. І це в той час, коли апарат Центрального правління, керівники підприємств та організацій УТОС постійно ведуть діалог з владними структурами, намагаючись їм донести реальні проблеми, які існують нині у людей з інвалідністю по зору.

Надзвичайно трагічними виявилися останні роки: початок бойових дій на сході України; затяжна пандемія коронавірусу, що спричинила спад економіки. Ці події негативно позначилися на діяльності Українського товариства сліпих. Але найстрашніші випробування для нашої країни і нашого Товариства почалися 24 лютого 2022 року, коли прийшла підступна війна з боку російського агресора. Від ворожих атак наше Товариство зазнало нищівних руйнувань. Низка підприємств була пошкоджена і зруйнована, а деякі опинилися під окупацією агресора. Незважаючи на складні воєнні умови, Українське товариство сліпих з гідністю продовжує виконувати свою місію, допомагаючи і рятуючи незрячих людей від жахів війни.  Наші організації і підприємства, що знаходяться на відносно безпечній території України, допомагають людям з інвалідністю по зору та інших нозологій в евакуації та розміщенні, а також наданні необхідної гуманітарної та психологічної підтримки.

З часу свого заснування і донині Українське товариство сліпих залишається однією з найпотужніших Всеукраїнських громадських об’єднань людей з інвалідністю по зору. Минулі покоління утосівців передали нам, сучасникам, у спадок матеріальну базу, великий досвід, гарні традиції, віру і впевненість у себе. І наш обов’язок зберегти і примножити всі ці надбання, щоб передати їх нащадкам. Основною функцією нашої організації була і залишається функція захисту прав і інтересів незрячих людей, трудова реабілітація, соціалізація та інтеграція у суспільство. Головною цінністю нашої організації є люди – члени УТОС. Адже люди це той потенціал, з яким наше Товариство подолає і всі жахи війни, і всі виклики сьогодення. Ми маємо об’єднуватись, поважати одне одного, прислухатись одне до одного. Разом відбудовувати і розвивати наше Товариство і нашу державу, аби жити у гідних європейських умовах і у вільній країні.

Висловлюю щиру подяку всім керівникам підприємств і організацій, працівникам всіх рівнів, членам Товариства і всім, хто самовіддано продовжує працювати на благо УТОС.

Від членів Центрального правління, від членів апарату Президії ЦП УТОС, від працівників ЦП УТОС і від себе особисто прийміть найщиріші вітання з цією історичною датою – 90-річчям Українського товариства сліпих. Бажаю усім здоров’я, наснаги, благополуччя, любові, миру в душі, в кожній родині і в нашій країні.

Нехай Бог береже вас.

З найщирішими побажаннями і повагою,
Голова ЦП УТОС В. М. Більчич

Київська територіальна первинна організація №4 Українського товариства сліпих привітала братію і настоятеля Свято Ольгінської Церкви протоієрея Всеволода з Великоднем та висловила щиру подяку за постійну турботу про людей з інвалідністю по зору і надання їм пасок і продуктових наборів.

Київська територіальна первинна організація №4 Українського товариства сліпих висловлює щиру подяку настоятелю Свято Ольгінської Церкви протоієрею Всеволоду, братії, прихожанам і благодійникам за постійну допомогу людям з інвалідністю по зору продуктами харчування.

Громадська організація «Спілка Самаритян України Київське об’єднання» з нагоди Міжнародного дня осіб з інвалідністю та різдвяно-новорічних свят надала благодійну допомогу людям з інвалідністю по зору, які перебувають на обліку у Київській територіальній первинній організації №4 Українського товариств сліпих.

Одяг і продуктові наборами, які були наданні київськими самаритянами, видавалась членам УТОС протягом грудня 2022 року.

Правління та члени Київської територіальної первинної організації №4 Українського товариств сліпих висловлюють щиру подяку Громадській організації «Спілка Самаритян України Київське об’єднання» за надану допомогу і сподівання щодо підтримки і співпраці в майбутньому.